«СЕРПНЕВИЙ ЗАСПІВ» – ФЕСТИВАЛЬ, ЯКИЙ ЄДНАЄ УКРАЇНУ

З 10 по 12 серпня Чорноморськ перетворився на пісенний центр України, куди завітали 35 співочих колективів майже з усіх куточків нашої Батьківщини. Всі три дні XII-го Всеукраїнського фестивалю української народної пісні «Серпневий заспів» місто переповнювала атмосфера творчості, музики, приємних зустрічей та натхнення. Фестивальна програма передбачала два конкурсні дні, окремо для хорів та ансамблів, які проходили в літньому залі культурно-ділового центру МТП «Чорноморськ», та гала-концерт на Приморських сходах, де зібралась максимальна кількість глядачів – чорноморців і гостей міста.

«Серпневий заспів» – культурна візитівка Чорноморська. Впродовж стількох років тут поєднуються  народні традиції, лунають пісні, розкриваються вміння талановитих вокалістів і народних умільців. Впродовж всього часу місто виступає гостинним майданчиком для творчого діалогу, обміну досвідом, налагодження мистецьких зв’язків.

— На цьогорічний фестиваль завітало багато талановитих майстрів та виконавців, готових подарувати свою любов і шану Чорноморську, а також нашому земляку, композитору-пісеннику Ю.М. Штельмаху. За 12 років ми стали однією міцною родиною, і продовжуємо знайомитися з новими колективами і майстрами. В цьому році оргкомітет прийняв рішення проводити фестиваль у форматі конкурсу, адже учасники у нас дуже різноманітні, і є потреба зрозуміти, хто ж з них кращий із найкращих. Місто повністю фінансує цей проект самостійно, і кожний рік готується гостинно зустрічати одночасно більше 1000 осіб. Творча та значна організаційна частина лягають на працівників відділу культури та Палацу культури ще задовго до проведення заходу. А головні фестивальні призи вже традиційно виготовляє наш майстер Богдан Кукушкін, який цього разу розробив великі пам’ятні тарелії з глини, де зображено символ фестивалю, — розповіла начальник відділу культури Юлія Крістанова.

Відкриття «Містечка майстрів»

Не уявити щорічний пісенний фестиваль і без колоритного «Містечка майстрів», де ще до офіційного відкриття «Серпневого заспіву» можна було почути співи колективів, подивитися витвори декоративно-прикладного мистецтва, особисто поспілкуватися з майстрами. В Приморському парку розгорнули свої вироби близько 50 учасників ярмарку. Перед початком дії виставки представлені роботи народних умільців оцінили мер міста В.Я. Хмельнюк та секретар міськради О.Р. Боровська, які відзначили професіоналізм та завзятість майстрів. На території ярмарку можна було заглянути до «Світлиці у Варвари», яку організувала енергійний мер «Містечка майстрів» Варвара Гоцуляк:

— В цьому році на виставку не змогли потрапити багато учасників через брак квитків. Велика подяка тим, хто все ж таки зумів добратися до Чорноморська – це майстри з музею у Пирогові, з Києва, Луцька, Миколаєва, Косова, Коломиї, Фрунзівки, тощо. Представлені на ярмарку і роботи наших місцевих умільців.

В «Містечку майстрів» можна було побачити прикраси з бісеру, вироби з дерева, плетені кошики та меблі з лози, вишиванки, картини з каміння і багато інших цікавих речей, вироблених власноруч українськими майстрами.

Не перший раз на запрошення Варвари Іванівна відгукнулася майстриня Жанна Капінус з Косова. До Чорноморська жінка привезла карпатські чаї, сушені і мариновані білі гриби, едельвейси, сирні коники з бринзи, а також шкіряні сумочки. Всі ці «дари Карпат» жінка збирала власноруч. Гостя розповіла, що в нашому місті в неї вже є постійні клієнти.

Привертали увагу на виставці і корисні в побуті речі з села Іза, яке відоме на всю Україну виробами з лози. Як розповів майстер Богдан Кемінь, всі привезені вироби зроблені власноруч. Лозоплетінням в селі займаються цілі династії, адже досвід і знання передаються від старших малим. «Ми не садимо картоплю, а вирощуємо лозу вербову, — розповідає житель с. Іза. – Процес дуже довгий і потребує терпіння. Матеріал треба  заготовити, посортувати, порізати, проварити 6 годин, потім добре просушити, щоб не пліснявів. До Чорноморська ми приїжджаємо вже третій рік, привозимо плетені пляшки, корзинки, «пікніки», меблі. Попит на товари завжди різний, проте ми постійно удосконалюємо свій асортимент».

З великим захопленням про привезені вироби з дерева розповідала гостя з Дніпра Олена Башкатова. Вже більше 15 років її чоловік займається різьбою по дереву, і досконало опанував художнє різьблення по бересті. Витончені вироби потребують  неймовірної охайності при виконанні роботи, а також художнього смаку та терпіння. Роботи майстра з Дніпра виставляються на різних ярмарках по Україні, а чорноморців і гостей міста дивують вже третій рік. Сподіваємось, що цю та іншу красу, зроблену народними умільцями, ми побачимо і в наступному році, завітавши до «Містечка майстрів».

Світанок витинанок Маріанни Панасюк

Помилуватися виробами народних умільців можна було не тільки в Приморському парку, але й ще в Палаці культури, де розташувалася персональна виставка Маріанни Панасюк «Світанок моїх витинанок». Молоду майстриню запросила провести в рамках «Серпневого заспіву» показ робіт організатор фестивалю Валентина Штельмах. З творчістю Маріанни жінка познайомилася в Одеському обласному центрі української культури, де майстриня працює провідним методистом відділу декоративно-прикладного мистецтва. Як зазначила Валентина Сергіївна, витинанка – це вид українського народного декоративного мистецтва, раніше роботи створювали з соломи, з засушеного листя та квітів. А коли папір став доступний селянинові, то люди розпочали виробляти витинанки з цього легкого матеріалу. Зараз майстри професійно займаються цим мистецтвом, і популяризують його своїми філігранними виробами.

Маріанна Панасюк займається вишивкою, фотографією, розписує писанки, цікавиться українською символікою. Але головним своїм покликанням вважає саме мистецтво витинання. Спробувавши творити мереживо на папері, вона зрозуміла, що цей вид українського ужиткового мистецтва має свою магію та зміст. Мета творчості Маріанни – довести, що мистецтво витинання є актуальним і цікавим людям навіть сьогодні. Виготовлені власноруч з універсального, легкодоступного матеріалу – паперу вироби стають прикрасою для інтер’єру, це і картина, і оберіг, і звичайна ужиткова річ, це сувенір, дитяча іграшка.

Про те, з чого розпочалося таке цікаве захоплення, нам розповіла сама авторка:

— Це вже третя моя персональна виставка, а в Чорноморську перша. Цим мистецтвом захоплююсь вже два роки. Спочатку це було просте вирізання сніжинок та ангеликів, яке переросло в сюжетні картини на папері. Зараз, якщо створюю великі роботи, то беру єдиний лист паперу, який складаю вдвоє, а на зворотному боці олівцем залишаю малюнок. Зазвичай буває так, що представила щось одне, а в процесі вирізання приходять ще ідеї і виходить зовсім інший малюнок. Вчилась цьому мистецтву самостійно, вирізаю найпоширеніші символи декоративно-прикладного мистецтва – дерево життя, птахів, квіти.

Під час створення витинанок не можна допускати помилок, адже один  неправильний рух ножицями може зіпсувати всю роботу. Майстриня залюбки передає свої знання під час майстер-класів в обласному центрі української культури. Має учнів, яких окрім мистецтва витинанок, вчить ще розпису і писанкарству, і надихає розвивати в собі творчі здібності. Побачивши дивовижні роботи майстрині, чорноморці дивувалися філігранністю робіт Марінни Панасюк, їх легкістю та красою, розпізнавали елементи народної символіки та підключали свою уяву.

Співочі фестивальні дні та яскравий гала-концерт

Перший і другий день фестивалю проходив в переповненій глядачами літній залі культурно-ділового центру ІМТП, на сцені якої виступали 35 хорових колективів та ансамблів, які презентували майже всю мапу України, не було представлено тільки Закарпаття. Перші хвилини фестивалю прикрасили своєю хореографічною багатонаціональною сюїтою вихованці народного ансамблю танцю «Дана», народних хореографічних колективів «Полундра» та «Канарейка». Ведучою заходу стала начальник відділу культури Ю.А. Крістанова, яка, відкривши захід, запросила всіх керівників колективів в знак дружби і єднання між регіонами прикрасити дерево єдності та любові, біля котрого розмістився стіл з портретом композитора-пісенника Юрія Штельмаха.

Після до присутніх звернулися представники духовенства Української православної церкви Київського Патріархату. Єпископ Одеський і Балтський УПЦ КП Павло та настоятель Свято-Миколаївської церкви отець Михайло благословили захід та нагородили пані Валентину Штельмах грамотою за щиру працю з нагоди 1030-річчя хрещення Русі-України.

До складу журі цього року увійшли заслужений працівник культури України, професор Київського національного університету культури і мистецтв Петро Олександрович Андрійчук, дружина Ю.Штельмаха Валентина Сергіївна, начальник відділу культури Чорноморської міської ради Одеської області Юлія Анатоліївна Крістанова, директор Великодолинської дитячої музичної школи Микола Іванович Себов, директор Культурно-ділового центру МТП «Чорноморськ» Володимир Петрович Вишневський.

Берегиня фестивалю Валентина Штельмах зазначила, що «Серпневий заспів» завжди приносить їй щасливі хвилини, дарує можливість зустріти колективи, які вже стали рідними:

— Скільки колективів було на наших 12 фестивалях – всі вони для мене рідненькі. Щаслива, що в Чорноморську мене розуміють і допомагають створити цей прекрасний фестиваль, на якому бачите всю Україну. Перед початком фестивалю я була на репетиції хору «Зорецвіт» з Канева і отримала таке задоволення! Почула, як звучить справжній народний спів, саме їхній, Придніпровський. Мені дуже приємно зачаровуватися виступами і відзначати найкращі колективи. Слухаючи пісні, ще раз переконуємось, який талановитий наш народ, яка прекрасна наша земля. Отож, любімо її, бережімо народне мистецтво і передаваймо нашим маленьким нащадкам, які далі понесуть естафету нашого талановитого українського народу.

В своїх виступах учасники хорів та ансамблів передавали тепло своїх сердець, щирі емоції, любов до рідної землі. Зі сцени лунали жартівливі і тужливі пісні, адже ще наші прадіди знали, що з піснею легше подолати біль і гіркоту втрати, тяжкі випробування долі. Також учасники виконували й пісні в обробці композитора Ю. Штельмаха.

Кожен колектив відрізнявся своїми унікальними особливостями, манерою виконання та національним вбранням, притаманним окремим регіонам. Про те, що саме характеризує українські хорові колективи розповів голова журі П.О. Андрійчук:

— Академічні хори є в усіх країнах світу, а ось народні хори є не всюди. Головні ознаки народного хорового співу – великий гурт людей, котрий співає в 3-4 голоси, виступають в національних костюмах під акомпанемент народних інструментів, додаючи різноманітні рухи. Пісні граються, наче спектакль. Особливості українських хорових колективів – всі вони відображають культуру свого регіону і мають власну манеру виконання пісень. Але найголовніше, що всі вони виконують найсвятішу місію – оберігають духовність свого краю і землі. Уклін їм за те, що розвивають і передають пісенний скарб майбутнім поколінням.

На третій день фестивалю відбулась традиційна хода колективів вулицями міста. Це видовищне дійство з різнобарв’ям українських народних костюмів, щирими посмішками, привітаннями, і гарною співочою атмосферою захопило все місто. Біля Палацу спорту колективи вишукувались в довжелезну колону і йшли проспектом Миру, вулицями Данченка, Паркова до Приморських сходів під супровід муніципального духового оркестру.

Під час гала-концерту до всіх учасників фестивалю звернулася заступник міського голови Н.І. Чумель:

— Ми пишаємось тим, що Чорноморськ приймає захід такого масштабу. Серпневий заспів є одним з символів єдності України. Ми раді бути центром проведення такого заходу, учасники якого зачарували своїм співом, дали можливість поринути в красу музики, красу українського народу. Хочеться побажати приємних спогадів про наше місто, і щоб пісня й далі лунала з вуст і спонукала на гарні справи заради розквіту нашої України.

Співочі колективи привезли до Чорноморська нові вокальні номери, які готували на конкурсну програму. Також представили і твори Юрія Миколайовича Штельмаха, які мають в своєму репертуарі. В цьому році вперше з’явилася номінація «За краще виконання пісні Юрія Штельмаха», який залишив 40 авторських пісень, 60 обробок народних пісень, які тепер співають хорові колективи з усієї країни.

Відзначили найкращих

За краще виконання твору Юрія Штельмаха організатори фестивалю нагородили народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Берегиня» Сальницького будинку культури Вінницької області, народний вокальний ансамбль «Чарівниця» Брусилівського селищного будинку культури Житомирської області, народний аматорський фольклорний гурт «Подільські музики» Вінницького районного будинку культури, народний аматорський вокально-хоровий колектив української пісні «Зорецвіт» комунального закладу «Районний будинок культури» Канівської районної ради. І окремою подякою відзначили Валерія Байкіна з хору «Зорецвіт» за пісню «А мати килим вишивала» на вірші чорноморського композитора-пісенника.

Переможцями ж цьогорічного фестивалю-конкурсу стали наступні колективи. Третє місце посіли народний аматорський хор «Бірзуляни» Центру культури та дозвілля Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та народний аматорський гурт «Терен» Гощанського районного об’єднання культури і дозвілля Рівненської області.

Колектив «Бірзуляни» (керівник Володимир Кропівянський) виступав вперше на фестивалі-конкурсі «Серпневий заспів», є лауреатом міжнародних фестивалів, конкурсів хорового співу, а також постійним учасником районних заходів. Виступи колективу завжди викликають інтерес у глядачів і захоплення чудовим виконанням народних та сучасних пісень.

Колектив «Терен» (керівник Анатолій Івасюк) розпочав своє існування у 1998 році. Згодом колективу було присвоєно почесне звання «Народний аматорський». За період існування гурт «Терен» є постійним учасником багатьох масових заходів району, неодноразово ставав лауреатом міжнародних, всеукраїнських, обласних та районних оглядів — конкурсів і фестивалів народної творчості. Колектив брав участь у Міжнародних фестивалях Туреччини, Польщі, республіки Білорусь. Переможець обласного конкурсу в номінації «Кращий аматорський колектив Рівненської області» — 2008.

Володарями премії другого ступеню стали народний аматорський хор «Деснянські зорі» Вищедубечанського будинку культури Вишгородського району Київської області, та народний аматорський вокальний ансамбль «З роси й води» Вінницького районного будинку культури.

Колектив «Деснянські зорі»  працює 10 років під керівництвом Віталія Бондаренка. Постійно бере участь у районних і обласних заходах, а також у Всеукраїнських фестивалях – конкурсах народної творчості різних областей України, та здобуває призові місця: Диплом Гран-Прі VIII Всеукраїнський фестиваль духовної музики «Введенські піснеспіви», Диплом Гран-Прі Міжнародного фестивалю-конкурсу «Зіркові хвилі Світязя 2018», урочище Гряда Шацького району Волинської області та багато інших.

Ансамбль «З роси й води» (керівник Тетяна Казанська-Гавриш) був створений в 2010 році, як базовий жіночий колектив Вінницького районного будинку культури. В 2011 році йому було присвоєно звання «Народний аматорський».  Згодом до колективу доєдналася чоловіча група, що забезпечує музичний супровід. Наразі колектив налічує 14 учасників. В репертуарі колективу переважно українські народні обрядові, ліричні  та жартівливі пісні, а також твори українських композиторів–сучасників та місцевих авторів, якими співаки радують глядачів Міжнародних, Всеукраїнських, Обласних, районних фестивалів.

Дипломи першого ступеню отримали народний аматорський хор «Чорнобривці» Гощанського районного об’єднання культури і дозвілля  Рівненської області та народний аматорський фольклорний колектив «Веселі молодички» с. Богодухівка Чорнобаївського району Черкаської області.

Хор «Чорнобривці» (керівник Леонід Сітовський) заснований у 1993 році, у 1995 році колективу було присвоєно почесне звання «Народний аматорський». За період творчої роботи колектив досяг значних успіхів. Хор неодноразово отримував почесні грамоти та дипломи за високу виконавську майстерність та популяризацію української народної пісні, а також звичаїв та обрядів. Кожен виступ народного аматорського хору «Чорнобривці» чарує численних глядачів незрівнянним мистецтвом співу, неперевершено красою українських народних і авторських пісень.

Творча діяльність колективу «Веселі Молодички» (керівник Тамара Черевань) складає вже 15 років. До репертуару входять українські народні пісні з жартівливим характером. Під супровід баяна життєрадісні жінки дарують глядачам піднесений настрій та посмішки. У 2007 році  їм присвоєно звання «Народний аматорський самодіяльній колектив».  У багажі «Веселих молодичок» дуже багато різних відзнак з районних, міських, міжнародних, всеукраїнських фестивалів-конкурсів. Вони оптимістичні та дуже гарні і серця їх наповнені любов’ю до пісні. Протягом 2017-18 рр. Були активними учасниками волонтерського руху в зоні АТО, де дали 11 концертів для воїнів-захисників.

Володарем гран-прі став Народний аматорський хоровий колектив працівників культури Вінницького району. Колектив був створений 7 квітня 1992 року, як постійна діюча творча лабораторія з вокально-хорового жанру. В 1993 році колективу було присвоєно звання «народний аматорський». За весь період свого існування колектив неодноразово ставав лауреатом Всеукраїнських конкурсів хорових колективів ім. П.Демуцького, К.Стеценка, П.Муравського, М.Леонтовича та багатьох інших фестивалів-конкурсів. В основі репертуару колективу є старовинні пісні записані на Поділлі багатьма сучасними фольклористами та етнографами в обробках для народного хору керівником колективу Ігорем  Кочурським. Хоровий колектив є постійним учасником всіх обласних,  районних фестивалів та мистецьких заходів у Вінницькій області.

Фестивальний час промайнув дуже швидко. Виконавці з однієї великої пісенної родини увезли з собою нові враження та спогади і пообіцяли зустрітися в 2019 році в Чорноморську вже на XIII Всеукраїнському фестивалі української народної пісні «Серпневий заспів».