КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА РОДИНИ ШТЕЛЬМАХІВ

Фестиваль «Серпневий заспів», створення рушника «Сонячна Одещина», видання авторської книги «Хай міцніє нитка роду», майстер-класи та виставки з народного мистецтва – це лише невеликий перелік тих значущих проектів, які з’явились в Чорноморську завдяки Валентині Штельмах. В рамках програми «Культурна спадщина» на базі Палацу культури пройшла зустріч з цією народною майстринею, під час якої учні четвертої школи познайомилися не тільки з історією і творчим здобутком родини Штельмахів, але й побачили різноманіття української вишивки, створеної Валентиною Сергіївною та ще однією чорноморською майстринею Іриною Гринчак.

З Валентиною Сергіївною Штельмах знайомі багато жителів нашого міста, вона також створює позитивний імідж Чорноморська, кожного року запрошуючи на пісенний фестиваль хорові колективи з усієї країни. Незважаючи на свій поважний вік, ця жінка постійно в русі, багато спілкується з молоддю і залюбки передає свої знання. Валентина Сергіївна володіє унікальною інформацією стосовно народного мистецтва, побуту, вишиваних знаків на українських рушниках і сорочках.  І не менш цікавою є сама історія родини Штельмахів, з якою майстриня познайомила своїх слухачів.

 

— В рамках нашого заходу ми знайомимо молодь Чорноморська з видатними особистостями міста — родиною Юрія Миколайовича та Валентини Сергіївни Штельмах, розповідаємо про їхні творчі здобутки, їхніх талановитих дітей та онуків. Під час заходу також представляємо роботи ще однієї чорноморської вишивальниці Ірини Богданівни Гринчак, яка є не тільки керівником театрального гуртка, але й знається на різних техніках вишивки. Ми прагнемо, щоб на запитання «Що таке місто Чорноморськ?» діти могли відповісти, що це не тільки місто з великою рекреаційною зоною, але й місто геніїв і талановитих людей, яких варто знати і пам’ятати, — підкреслила директор Палацу культури Світлана Кучеренко.

Валентина Штельмах народилася на Харківщині в родині хліборобів, 20 років прожила у Львові, а 55 в Чорноморську. В родині завжди панувало добро, людяність і взаємодопомога, близькі завжди допомагали комусь і переймалися людськими справами. Такою ж небайдужою до суспільства й української культури виросла Валентина Сергіївна.

 — Вишиваю все своє життя, і разом з тим займаюся вивченням глибинного змісту нашої вишивки, стараюсь своїми знаннями ділитися з дітьми. Коли розмовляю зі старшокласниками, бачу, що вони дуже мало знають про сакральне значення української вишивки, адже родини вже не можуть передавати з покоління в покоління власні традиції – вони в нас наполовину втрачені або знищені війнами, системами і т. д. Люди, які володіють цими давніми знаннями, мають обов’язково їх передавати наступним поколінням, щоб наше народне мистецтво і далі оберігало Україну, — розповіла Валентина Сергіївна.

На жаль, побачити рушники Валентини Сергіївни можна лише на окремих тематичних виставках. В нашому місті немає музею народної творчості, хоча потреба в такому культурному закладі величезна. Так, на щорічний фестиваль «Серпневий заспів» приїжджають колективи майже з усіх куточків країни і передають організаторам вишиті рушники. Таку колекцію можна б було зберігати в місцевому музеї, де б всі відвідувачі мали змогу більше дізнатися про культурне багатство нашого народу. А поки такого місця немає, свій творчий доробок Валентина Сергіївна готує представити в квітні в Обласному центрі української культури.

В Палаці культури Валентина Сергіївна розгорнула 12 рушників різних видів — весільні, поминальні, жниварські, тощо, і розповіла про використані на них символи, орнаменти, кольори. «Ці знаки сакральні, вони розкривають духовну суть нашого вишивального мистецтва, показують душу народу, його любов, терпіння, працелюбність, і теплоту до всього», — додала Валентина Штельмах.

Поруч з рушниками були представлені і філігранні серветки майстрині Ірини Гринчак, яка також захоплюється вишивкою, але вже в якості декору інтер’єру.

 — Вишивка сьогодні актуальна, багато хто хоче мати вишиті сорочки, плаття, рушники. Цьому мистецтву треба навчати всіх охочих, адже вишивка – це душа нашого народу. Художня вишивка, як і інші види мистецтва, мають жити і процвітати в Чорноморську і Україні, — розповіла Ірина Богданівна.

Під час зустрічі майстрині запросили всіх любителів вишивки приходити навчатися цьому декоративно-прикладному мистецтву в центральну бібліотеку імені І.Рядченка, де з початку березня кожної суботи о 14:00 буде працювати творчий гурток під керівництвом Валентини Штельмах.