ЧОРНОМОРЦІ ТА ГОСТІ МІСТА ПОКАЗАЛИ РІЗНОБАРВ’Я ВИШИВАНОК

В минулу суботу до Дня вишиванки в Чорноморську відбулась святкова хода, в якій взяли участь більше ніж півтисячі жителів міста. Організаторами цього заходу вже вкотре стали місцеві волонтери, громадська організація ветеранів та інвалідів АТО «Рапіра», ГО «Толока», ГО «Кулінарна сотня», та міське об’єднання товариства «Просвіта». Дорослі і діти, вдягнуті в яскраві вишиті сорочки, пройшлися ходою від міськвиконкому до Приморських сходів, де на всіх чекала концертна програма з виступами поетів-просвітян, танцювальні номери від «Полундри», продаж сувенірів та розваги для дітей.

З самого початку руху вся святкова процесія поділилася на три колони: попереду майстриня Варвара Гоцуляк разом з помічниками несли вишитий на полотні гімн України, який потрапив до Національного реєстру рекордів, далі з 10-метровим стягом йшли найменші учасники, а дорослі розгорнули 100-метровий прапор. Ходу підживлювали патріотичними гаслами та барабанними стукотом, а наприкінці спільним виконанням державного славня.

Про важливість проведення таких заходів розповів один з організаторів маршу голова ГО «Рапіра» Геннадій Дашко. За його словами, команда однодумців об’єдналася заради того, щоб в місті відбулось справжнє свято національного колориту, єдності та краси. До того ж, в наш непростий час потрібно постійно говорити про те, що ми живемо в Україні, а відсутність проукраїнської позиції у жителів може призвести до незворотних наслідків і гірких подій, які відбулися в Донецькій та Луганській областях. Голова «Рапіри» пообіцяв й надалі сприяти проведенню в місті таких заходів, які вже стали гарною традицією, і виправляти можливі організаційні недоліки.

 Цього року кількість учасників чорноморської ходи була більшою ніж в минулий раз. Підтримати місцевих жителів приїхали й одесити, постійні учасники «Мегамаршів у вишиванках». Аліна та Ігор вперше пройшлися в святковій колоні вулицями Чорноморська і поділилися своїми враженнями:

 — Сподобалась ідея ходи з довжелезним прапором України. В вашому місті приємна атмосфера та люди. Хотілося почути ще більше гасел, проте кількість посмішок та гарних облич це компенсувала.

На думку гостей, останні роки в країні поширилось масове виробництво вишиванок, але парі захотілось мати свої оригінальні речі. Аліна та Ігор були одягнені в ошатні вишиванки ручної роботи. Парубку пасувала вишита сорочка рідного дідуся, якій вже понад 60 років. Він її береже як сімейну реліквію. Аліна ж вдягнула вишиванку власного виробництва, створену за схемою покутської вишиванки кінця ХІХ початку ХХ століття. Дівчина вже декілька років серйозно цікавиться автентичною вишивкою, вивчає елементи народного одягу, і не так давно заснувала інтернет-крамницю «Маленька майстерня». Обраний нею квітковий орнамент для вишиванки здебільше зустрічається на Івано-Франківщині, і сорочки з таким малюнком, зазвичай, носили діти та незаміжні дівчата.

Багато інформації про орнаменти та сакральні символи на вишиванках можна було дізнатися і від майстрині Валентини Штельмах, яка на святі презентувала свою книжку «Хай міцніє нитка роду», а також ділилася своїми знаннями:

 — Сьогодні на параді було дуже багато вишиванок декоративних, які є просто прикрасою. Треба доносити людям інформацію про значення вишивки, бо традиції у нас перервані, і подаються неправильні відомості, щоб вишивка перестала бути сакральною. А вишиванка – це справжній оберег. Про це я розповідаю в своій книзі. Ті, хто захоче більше дізнатися про українську народну вишивку, можуть приходити до мене в гурток при дорослій бібліотеці, де з наступного навчального року я буду проводити заняття.

Перед концертною програмою до всіх учасників ходи звернувся настоятель парафії святителя Миколая Чудотворця протоієрей Михайло Щерба, який провів молебень за всіма загиблими українськими воїнами та скоріший мир в країні. Також в цей день волонтери разом з містянами зібрали 3548 гривень на будівництво храму УПЦ КП.

Попри деякі нюанси в проведенні Маршу вишиванок волонтери зазначили, що його мета залишається незмінною – прививати культуру, розповідати про національні традиції, шанувати свій край і рідну країну. Вони прагнуть, щоб до дійства приєднувались громадяни лише за власним бажанням і покликом душі.

 — Перший Марш Вишиванок у Чорноморську ми провели 23 серпня 2014 року. З самого початку це була виключно волонтерська ініціатива, ми прагнули підтримувати й розвивати українські традиції та культуру. Кожного разу ми хвилювались, чи прийдуть люди й кожного разу раділи, коли приходили нові учасники. Всі ці роки люди приходили до нас за покликом серця, й ми сподіваємось, що так буде й надалі. Ми будуємо нову демократичну Україну, в якій ніхто, жодна «адміністрація» не має права обмежувати права і свободи людини, — підкреслила волонтер Євгенія Завалій.

На згадку про Марш вишиванок в усіх учасників залишились гарні спогади та десятки фотографій, оригінальні значки з новим логотипом міста в національному стилі, придбані дитячі комікси та книжки про традиції української вишивки майстрині Валентини Штельмах.