ФЛАМЕНКО, ЯКЕ ЛІКУЄ ДУШІ

В цей нелегкий час змін дуже важливо мати свою чітку громадську позицію і дотримуватися її. Багато культурних діячів нашої країни вирішили не залишатись осторонь і взялись за потрібну справу – підіймати в нашому суспільстві почуття гідності, честі, відданості своєму життєвому покликанню та, найголовніше, любові до своєї Батьківщини. Теми свободи мислення і цінності власного вибору, а також формування в собі особистості ми обговорили з київським професійним хореографом-балетмейстром, танцівницею фламенко, організатором Першого Українського відкритого фестивалю Фламенко і Латиноамериканської культури Неллі Сюпюр.

z_a22b4829

— Неллі, розкажіть, чому ви вирішили організувати соціальний проект «Мистецтво, яке лікує душу»?

— В країні зараз така ситуація, що не можна сидіти склавши руки і чогось чекати. Нам, творчим людям, вкрай потрібно спілкуватися з глядачами, ділитися своїми почуттями та позитивною енергією, відчувати, що ми їм потрібні. Планую разом з друзями музикантами, співаками провести благодійні концерти в містах України, щоб психологічно реабілітувати суспільство, зняти напругу. Також ми вже розпочали показувати свою програму у військових частинах Збройних сил України для підтримки наших солдат. В цьому проекті ми об’єднуємо дві європейські культури, які взаємодоповнюють одна одну – іспанську з її пристрасним фламенко, та українську з її чуттєвим пісенним і танцювальним спадком. Адже ці культури мають спільні риси – прагнення до свободи та велич сили духу.

— Чому в наш час формуванню особистості має приділятися значно більше уваги?

— Кожен з нас має усвідомлювати, що ті процеси, які відбуваються в країні, починаючи з листопада – це формування як незалежності нашої держави, так і вільної особистості в ній. Сьогодні Україна має унікальний шанс стати демократичною та самодостатньою, посісти належне місце в світі і обрати свій власний шлях розвитку. Тому кожен з нас має визначитися і займатися своєю справою, за виконання якої треба стовідсотково відповідати. Адже це і є запорукою побудови здорового суспільства. Треба терміново міняти встановлену роками корупційну систему у всіх ланках, починаючи від медицини і закінчуючи мистецтвом.

— Як мистецтво впливає на ці процеси пошуку і розвитку свого «я»? Поділіться власним досвідом.

— Я впевнена, що саме через мистецтво можна створити себе, навчитись по-особливому сприймати навколишній світ, мислити і аналізувати. У формуванні особистості і досягненні значних успіхів мені допоміг саме танець. Адже танець не звужує рамки діяльності, а навпаки, дозволяє розкриватися і розвиватися в багатьох напрямках.

Ще з дитинства я мріяла стати танцівницею, і вдячна батькам, що підтримали мої захоплення. Хоча коли потрапила в дитячий ансамбль, не мала виразних (помітних) творчих здібностей. Але щоб досягти мети я багато тренувалася, і не зраджувала своїй мрії. Пам’ятаю, як я верталася додому, ставала перед дзеркалом і годинами тренувалася, повторюючи рухи. Коли ж я визначилася, ким хочу стати, почала гартувати характер, і крок за кроком наближалася до майбутньої професії. Звісно були і складні часи, випробування долею. В студентські роки після занять доводилось працювати і в хлібопекарні, і офіціанткою, а наступного ранку йти на навчання. Але це також дало мені певний життєвий досвід. Головне, що в думках я не розлучалася з танцем.

Коли людина досягає певних творчих результатів і виходить на високий професійний рівень, вона починає вірити в себе, знає що на правильному шляху і продовжує йти далі. Вважаю, що кожен з нас може навчитися всьому, чого забажає. Але бездоганно має знати лише одну справу і завжди відповідати за неї. Для мене відкриттям став саме фламенко, який дав величезний простір для роботи над собою. Згодом, маючи багатий досвід і знання, я вирішила поділитися ними з іншими людьми і відкрила «Школу фламенко» в Києві та Одесі, куди запрошую всіх бажаючих опанувати танцювальне мистецтво.

— Чому вчить фламенко? Як змінюються ваші вихованці?

— В цьому танцювальному напрямку кожен обов’язково знайде щось для себе. Він вчить одного рішучості, а іншого, навпаки, заспокоює і «спускає» на землю, дає можливість подивитися на себе з іншого ракурсу. Цей напрямок цікавий і багатогранний, адже має безліч синтезів: фламенко-джаз, фламенко-інді та інші. Про фламенко можна розповідати годинами, але раджу краще ставати на паркет, запам’ятовувати рухи та заряджатися іспанським колоритом.

Мої учениці звісно ж змінюються – стають привабливішими, більш жіночними. А ще – впевненими в собі, більш розкутими, сміливішими, не бояться виступати перед публікою та бути в центрі уваги.

z_6ee3ca40

— У своїй виставі «Українське фламенко» ви запрошували до участі аматорів. Наскільки важливо залучати непрофесіоналів до мистецтва.

— По-перше, мені цікаво працювати з аматорами, і я хочу, щоб вони йшли у мистецтво, навчались у професіоналів. Моя мета – створити театр, де б могли виступати талановиті люди будь-яких творчих напрямків і різного рівня підготовки. Саме на такій базі вони б мали змогу отримати професійну пораду та підтримку. Важливо, щоб людина почала усвідомлювати, що хоче працювати поряд з професіоналами, вчитися в них і розвиватися.

Не можна казати, що мистецтву не потрібні аматори-любителі. Адже у випадку з фламенко, саме ці люди першими стали вивчати і популяризувати цей напрямок в Україні, виїжджати на навчання в Іспанію та ближче знайомити інших з цим мистецтвом. Також не варто упереджено ставитися до любителів, адже є багато прикладів, коли різні життєві обставини ставали їм на заваді до улюбленої справи і майбутньої професії. Викладачі-професіонали мають розуміти, що людина приходить до них на заняття не лише щоб відпочити, але й навчатися тому, про що мріяла багато років. І саме від цих майстрів залежить, чи почне формуватися людина як особистість.

укр фламенко 2

— Яким чином викладачі впливають на формування особистості? Чому важливо знайти саме свого професіонала?

— В нашій країні важко знайти справжніх професіоналів, тому що їх місця займають псевдоспеціалісти, і часто з подачі впливових знайомих. Прикро, що таке явище можна побачити у всіх сферах нашого життя. І від цього страждають не тільки професіонали, але й все суспільство. Тому якщо ви вирішили серйозно займатися якоюсь справою, не потрібно йти до першого ліпшого, а пильно приглядатися і шукати гідного викладача, який відкриє вам справжній світ мистецтва і допоможе зростати як особистість. Разом з тим постає питання, а як зрозуміти, що перед тобою професійний викладач?

Справжній педагог – це людина яка володіє не лише колосальними теоретичними знаннями та практичними навичками. Не менш цінним є особистісний підхід, моральні людські якості та професійна етика. А також любов до своєї справи і учнів.

Я дуже вдячна своїм викладачам, яких під час навчання сприймала майже як «живих ідолів». Вони були справжніми професіоналами, які ділились зі мною колосальними знаннями та досвідом, відкривали секрети танцю та головні закони сцени. Це сузір’я неповторних педагогів, серед яких Галина Чорна, Лілія Чорноус, Лариса Цвєткова, Валерій Шкоріненко, Пілар Мартінес та інші. Саме ці маестро танцю вплинули на моє становлення як танцівниці, так і різнобічної особистості. І я вдячна, що життя подарувало мені цих унікальних людей.

— А яких викладацьких принципів дотримуєтесь ви?

— Щоб займатися викладацькою діяльністю, звичайно, треба мати досвід, практику, але найголовніше – любити людей і отримувати задоволення від спілкування з ними. Лише так в залі будуть комфортно почувати себе і викладач і учні, допомагаючи один одному розкривати в собі нові якості та розвиватися.

В «Школу фламенко» приходять люди різного віку та професії. Тому я намагаюсь зрозуміти, чому вони обрали саме танець, і що прагнуть отримати від занять. Адже педагог має бути насамперед психологом, відчувати своїх учнів і ставити себе на їх місце. Я життєрадісна людина, намагаюсь бути такою під час репетицій, адже моя робота – це гарний настрій і спілкування з різними людьми. Перед заняттями відкидаю всі негативні емоції, переживання, і завжди зустрічаю учнів щиро і з посмішкою на обличчі. Я вимогливий викладач, але стараюсь дуже коректно вказувати своїм учням на помилки. Також прошу, щоб під час занять вони ставили питання, і були зацікавлені в гарному результаті.

iUsJ0LmircY

— Про що ви мрієте?

— Мрію, щоб кожна людина займалася своєю справою. Щоб в Україні почали цінувати своїх справжніх професіоналів. Адже творчим людям необхідно відчувати, що вони потрібні суспільству. А ще, можливо зараз це прозвучить трошки утопічно, – змінити нашу стару провладну систему і розвиватися за європейськими принципами, бути вільними особистостями і громадянами своєї незалежної держави. Пишатися тим, що ми народились в Україні і живемо поруч з неймовірними особистостями, в яких є чому повчитись, і з якими маємо йти лише вперед.

Leave a Comment