ОБІЗНАНИЙ – ЗНАЧИТЬ ОЗБРОЄНИЙ

Вже майже два роки в Україні триває гібридна війна. Від її наслідків потерпає найбільш динамічна і вразлива до чужого болю частина суспільства – волонтери. Про те, як уберегти себе від можливих терористичних актів, психологічного вигорання та навчитися спілкуватися зі ЗМІ, одеські та іллічівські волонтери дізнавалися під час тренінгу «Засади фізичної та інформаційної безпеки волонтерів; як налагодити співпрацю зі ЗМІ». Проведення заходу ініціювалося Інститутом демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) за підтримки Посольства США, а його спікерами стали виконавчий директор ІДПО, медіаксперт Світлана Єременко та соціальний психолог, радник Міністерства оборони, публіцист Олег Покальчук.

На сьогодні майже у кожному великому чи маленькому українському місті жевріє волонтерський рух, активісти якого спрямовують свої сили на допомогу військовим і їхнім родинам, переселенцям. До їхньої роботи прикута увага не тільки пересічних громадян, але й усяких недоброзичливців. У зв’язку із цим волонтери задаються питаннями, як убезпечити свою роботу, зробити її значно ефективнішою і помітнішою, як поводитися під час інформаційної війни. Саме ці питання і лягли в основу програми тренінгу для волонтерів, організованого експертами ІДПО.

Детальніше про ідею проведення заходу розповіла медіаексперт Світлана Єременко. За словами пані Світлани, відразу ж після Майдану ІДПО разом з досвідченими експертами проводили по всій Україні тренінги, медіа-дискусії, конференції з приводу інформаційної війни та російської пропаганди. Серед слухачів були журналісти, лідери громадських організацій, а також велика кількість зацікавлених волонтерів, які прагнули почути відповіді на те, як правильно співпрацювати з пораненими, родинами загиблих, контуженими, родинами переселенців, які шукати психологічні підходи, щоб не зробити цим людям боляче. Багато нарікань і запитань вони адресували саме журналістам, які уникають висвітлення роботи волонтерів, чи озвучують питання лише частково, порушують кодекс професійної етики. Тому невдовзі було розпочато всеукраїнський проект «Засади фізичної та інформаційної безпеки волонтерів; як налагодити співпрацю зі ЗМІ», побудованого з серії майстер-класів медіа-експерта і соціального психолога, задля ширшого висвітлення і озвучення питань саме волонтерів.

IMG_00511

Займаєшся волонтерством – подумай про власну безпеку

Перша сесія тренінгу, яку проводив Олег Покальчук, була присвячена темі фізичної і психологічної безпеки волонтерів.

«Оскільки війна гібридна, в ній тероризм як фізичний, так і інформаційний набуває головного значення. Волонтери знаходяться в зоні ризику, тому що вони є замотивованими людьми, відомими своєю діяльністю. На жаль, саме вони стають легкою здобиччю».

Запрошений гість розповів волонтерам про ази профілактики захисту від терористичних актів. Також він акцентував на тому, як посприяти власній безпеці та захисту волонтерських приміщень: з підозрою ставитися до будь-яких сторонніх предметів, в яких можуть бути замасковані вибухові пристрої, обладнати приміщення від потрапляння вогненебезпечних предметів, розкладати матеріальні цінності по різним місцям, зробити декілька пунктів зберігання, залишати кутки приміщення вільними для проглядання.

Для волонтерів, які планують поїздку до зони АТО були надані такі рекомендації: одяг має бути простим, комфортним, і, як правило, не військового призначення, адже навіть військовий рюкзак може викликати до вас підозру. Перед тим, як збиратися в дорогу, треба видалити контакти з телефону, ваша база даних – знахідка для ворожої розвідки.

Під час тренінгу також піднялося питання терористичних вибухів в Одесі, та можливості їх здійснення на виборчих дільницях. Пан Покальчук відповів, що публічні вибухи в Одесі мали зворотній ефект, місто стало більш проукраїнським. Але ще досі ситуація залишається хиткою і за шкалою займає 7 місце з 10 за можливістю проведення терористичних актів.

«Тероризм ніколи не існує сам по собі – він частина інформаційної війни. Завдання терористів сіяти недовіру і залякати частину людей, дестабілізувати ситуацію, особливо перед виборами. Треба працювати на упередження і бути пильно уважним до всього, що нас оточує».

DSC_0024 а

Як подолати емоційне вигорання

За півтори роки безперервної діяльності волонтери витратили багато сил, енергії, пережили стреси і розчарування. Як вийти з такого пригніченого стану активісти дізнавалися від Олега Покальчука, який не раз їздив в зону АТО. Всі етапи психологічного та професійного вигорання йому знайомі з власного досвіду.

«З людьми, залученими в процес війни або допомоги військовим, трапляється синдром вигорання – емоційного, професійного. Адже зазвичай волонтери – це особистості, які постійно щось роблять, доводять, і можуть помилятися. Стресові ситуації з ними трапляються частіше ніж з іншими людьми.

Якщо ви відчуваєте наступні симптоми, то прийшов час замислитися над подоланням емоційного вигорання. Першими сигналами є забудькуватість, нездатність формулювати думки, переважання емоціо над раціо, зникає почуття гумору, натомість з’являються спалахи гніву, зменшується кількість друзів, людина втомлена і відчуває фізичне нездужання.

«Як на мене, Одеса повинна допомогти всій країні перемогти депресію і повірити у власні сили. Адже в цьому місті живе природній дух оптимізму».

Допомогти собі в цій ситуації можна наступними кроками: збільшити фізичну діяльність (спорт і зарядка), тренувати пам’ять і спостережливість (читати книжки, рефлексувати), захоплюватися прекрасним (мистецтвом і красою природи), тренувати особистісні якості, не піддаватися впливу ЗМІ, або ж звернутися за допомогою до психолога.

DSC_0031 а

Що робити під час інформаційної війни

«Головна мета супротивника в інформаційній війні – завоювати не території, а розуми та серця. В такій війні прагнуть змінити не переконання людини, а її поведінку. Для ворога важливо заганяти населення у депресію, щоб легше було ним керувати».

Під час розмови Олег Покальчук звернув увагу аудиторії на основні позиції, які допоможуть протидіяти інформаційній атаці. Це дотримання інформаційної гігієни (в умовах війни ніяка інформація не може бути правдивою, її треба просто приймати до відома), обмеження каналів отримання інформації (звузити інформаційні ресурси максимом до п’ятьох), завжди тримати інформацію і фізичний простір у чистоті (мислити критично), переважання раціо над емоціо. Також пан Покальчук порадив не поспішати розповсюджувати неперевірену і непідтверджену інформацію, адже завдання інформаційної атаки – вплинути на поведінку людини, щоб вона не думаючи перейшла до активних дій.

Ще однією темою, якої торкнувся психолог – як говорити з людьми, котрі не поділяють вашої точки зору. Спочатку треба розговорити співрозмовника, користуючись «словником місцевих понять», тобто підбирати близький йому стиль і лексику. Не починати розмову з нав’язування своєї позиції і уникати слів-маркерів (наприклад, «Майдан»). Також застосовувати прийом «ехо» — копіювання поведінки, рухів і міміки.

«Моя порада: будьте пильними і критично ставтеся до інформації, пам’ятайте, що лінія фронту проходить в наших головах».

Як поводитися з воїнами АТО

Волонтер Олег з всеукраїнського проекту «Телефон доверия для всех» першим поцікавився у пана Покальчука, чи є певні слова-маркери для воїнів АТО, чи працюють психологи з солдатами в військових частинах, чи відчувають вони після свого повернення додому потребу в психологічній терапії.

За словами тренера, для військових немає певних слів-маркерів. Спілкуючись з ними, треба розуміти, що вони повернулися з війни, перебували там на межі життя і смерті, і бачать будь-яку ситуацію лише в чорних або білих кольорах, не думають про власну безпеку, «запалюються» з пів-оберту. На фронті військові звикли багато жестикулювати, швидко думати і приймати рішення. Не треба на це акцентувати свою увагу. Проте слід розуміти, що на мирній території їх багато чого дратує: вони стикаються з непорозумінням, апатією багатьох громадян і дисфункціями правової системи держави.

Психологи, які працюють з військовими застосовують різні підходи до терапії. Але як показує практика, за такою допомогою воїни частіше звертаються до своїх побратимів по службі, священників. Існують рекомендації загального характеру, виходять методички, але чи стануть вони у нагоді всім солдатам, точно сказати не можна.

Волонтери і ЗМІ

На наступній сесії була розглянута тема налагодження співпраці волонтерів зі ЗМІ. Директор ІДПО Світлана Єременко розповіла, як можна привернути увагу ЗМІ до роботи волонтерів. Вміти влучно створити інформаційний привід, щоб якомога більше журналістів висвітлили їхню діяльність, яка стане предметом суспільного обговорення.

«Волонтери мають проаналізувати свою діяльність і подумати, а що з того що я роблю є суспільно важливим, про що мають знати все місто, країна. Інфопривід – це не обов’язково якесь відкриття чи унікальна інформація. Це може бути: нетрадиційний погляд на факти; свіже трактування загальновідомих подій; альтернативні думки і судження; контраргументи сторін ситуації»

Також медіаексперт розповіла присутнім, про особливості організації і проведення заходів для представників ЗМІ — брифінгу, прес-конференції, круглого столу. Пані Єременко повідомила слухачам, в чому різниці між цими форматами- зустрічами з журналістами і детально пояснила, як писати прес-анонс, що він має містити.

1435855919_img_1844 ФНаступним питанням, на якому зупинились фахівець стало дотримання журналістами кодексу професійної етики. Так, часто журналісти порушують професійний кодекс при висвітленні подій на сході країни, стану поранених солдат, життя родин переселенців. Фахівець навела приклади і показала, що цим порушенням могли б завадити самі волонтери.

Стосовно появи неетичних фото поранених воїнів в соціальних мережах, інформаційних сайтах свою думку висловив волонтер з Іллічівська Валентин:

«Цинізм в тому, що без фотографії люди б не давали гроші на лікування бійців. Йде війна, гинуть хлопці, треба показувати що насправді відбувається там. Журналістика – це передусім істина, натомість корумповані ЗМІ призвели до того, що в країні склалася така ситуація. ЗМІ має стати на сторону істини, поважати тих хто на фронті» 

Світлана Єременко закликала волонтерів і журналістів поважати один одного. А ще бути толерантнішими, пам’ятали про те, що люди зі сходу багато чого пережили, тому потрібно не збільшувати їхніх переживань, а поважати права людини.

Окрім того, гостя порекомендувала волонтерам об’єднуватися. Адже коли вони мають громадську організацію то, по-перше, стають сильнішими і можуть тиснути на владу, по-друге, отримують можливість писати проекти і подавати їх до фондів на отримання грантів. В Україні працює багато благодійних фондів, саме до них пішла величезна кількість коштів з-закордону на допомогу пораненим і переселенцям.

Озвучена інформація на тренінгу стане в нагоді не лише волонтерам і журналістам, але й іншим громадянам, навіть не активно задіяним в волонтерському русі. Вже більше 250 волонтерів з Луцька, Чернівців, Тернополя, Запоріжжя, Херсона прийняли участь в цьому проекті. Волонтери також можуть звертатися особисто за порадою до експертів ІДПО або ж до координаторів на місцях. Так, в Одесі вони плідно співпрацюють з викладачами факультету журналістики ОНУ, ознайомитися з медіаналізом і новинами роботи можна на сайті http://www.happymisto.od.ua, у розділі «медіа-дослідження».

Leave a Comment