СЬОМИЙ КІНОФЕСТ «НІМІ НОЧІ» В ОДЕСІ

І знову нас зустрічає причал яхт-клубу одеського морвокзалу, неймовірна атмосфера кіно-ночі, зацікавлені і натхненні обличчя. Прохолодний вітерець колихає волосся глядачів, в руках вони тримають буклет фестивалю і роздивляються майданчик, де розмістилися екран і музичні інструменти. На імпровізованій сцені відбуваються останні приготування, а по сходах спускаються вірні друзі кінофестивалю німого кіно та сучасної музики, журналісти, поціновувачі кіномистецтва. До початку заходу лишаються лічені хвилини… І ось, нарешті, дійство розпочато – Одеса зустрічає «Німі ночі» з новими прем’єрами та вражаючими історіями.

DSC_0395 а

За традицією «Німі ночі» відкрили його організатори – президент фестивалю Іван Козленко, продюсер Катерина Мальцева. Вони розповіли про програму і тематику цьогорічних «Німих ночей», висловили подяку партнерам та вшанували пам’ять видатного українського джазиста-імпровізатора Юрія Кузнєцова, який протягом шести років був постійним учасником, талісманом цього фестивалю.

DSC_0797

— Юра любил этот фестиваль, ждал его. Мало кто знает, что он не любил играть джаз в таком виде, как его многие понимают. Он был импровизатором от Бога. Играл здесь и сейчас: «смотрю на небо – играю небо, смотрю на яхты – играю яхты, смотрю на вас – играю любовь». Все эти годы он играл любовь. В первый день фестиваля, посвященный памяти Юрия Кузнецова, выступят его ученики – прекрасные пианисты Андрей Показ и Юлия Запорожец, — розповіла присутнім дружина композитора, директор і продюсер джазового фестивалю в Одесі Наталя Ертнова.

DSC_0801

В рамках фестивалю «Німі ночі» демонструються світові шедеври німої кінокласики та авангарду в супроводі сучасної музики. Цьогорічною темою кінофеста стала жіноча емансипація, бурхливий розвиток якої припав на 1920-роки, період розвитку німого кіно. Розтягнена в віках, але концентрована в десятилітті німого кіно історія небувалого походу жінки на шляху до визволення та віднайдення себе. Кінодіви з фільмів програми сьомого фестивалю демонструють різні грані свободи: героїня, зіграна українською акторкою Наталією Ужвій (фільм «Тарас Трясило»), бажає звільнитися з полону заради повернення до несвободи традиційного побуту, героїня Жуань Лін’юй («Богиня») свободу власного тіла приносить в жертву майбутньому дитини, героїня Ліліан Гіш (фільм «Вітер») прагне несвободи кохання. І кожна в свій дивовижно жіночний, унікально драматичний та чуттєвий спосіб.

DSC_0392 аDSC_0391 аDSC_0393 а

Програма, яка складалася з трьох сетів, що проходили щоночі з 8 по 10 липня, включала шість стрічок – «Тарас Трясило» (Україна, 1926 р.), «Чорний хід» (Німеччина, 1921 р.), «Котедж в Дартмурі» (Великобританія-Швеція, 1929 р.), «Вітер» (США, 1928 р.), «Небувалий похід» (Україна, 1931 р.), «Богиня» (Китай, 1934 р.).

Приєднався цьогорічний фестиваль і до благодійної справи. Організатори розповіли присутнім історію юного одесита Михайла Ращенко, якого минулого літа збив позашляховик в районі Аркадії. Дитина зазнала тяжких травм і великих випробувань – два місяці перебувала в реанімації, витримала 9 операцій, лікувалася дев’ять місяців в іспанській клініці. Родина витратила всі збереження і допомогу небайдужих – майже 180 тисяч євро, і зараз хлопець потребує дороговартісної реабілітації. Щоб підтримати батьків в їхній боротьбі за сина можна надіслати кошти на картку батька Сергія Ращенка (Приватбанк 4731217111442081).

Першим фільмом, який дав старт фестивалю стала прем’єра української кінострічки, яка довгий час вважалась втраченою. Це фільм Петра Чардиніна «Тарас Трясило», відзнятий на Одеській кіностудії, яка під час зйомок перетворилася на музей зброї і артефактів доби Запорізької Січі. Реставрована Національним центром Олександра Довженка стрічка є найдорожчим кінопроектом епохи, в якій знімалася 10-ти тисячна масовка. Кінотвір також вражає майстерною роботою костюмера, який достеменно відтворив одяг селян, козаків, панів і польської шляхти. Стрічка «Тарас Трясило» випадково була знайдена кінокритиком Любомиром Госейко в 1998 році в архівах Французької сінематеки, де вона зберігалася під назвою «Татари».

DSC_0815

— Це напевно один з найжаданіших фільмів в історії українського кіноархівного руху з прекрасним акторським ансамблем. Зняв стрічку режисер Петро Чардинін, який працював з Вірою Холодною, і одним з перших опанував українську національно-історичну тему. Головні ролі в фільмі зіграли Амвросій Бучма, Іван Замичковський, Наталя Ужвій – актриса, яка працювала в Одеському драматичному українському театрі, а потім приєдналася до трупи Леся Курбаса і стала корифеєм цього театру. Цікава тема кінотвору, яка ніде не простежується в ранньому українському радянському кінематографі – а саме приналежність Тараса Трясила, як історичної фігури, до українського культурного простору. Побачимо його в стрічці, як бравого сім’янина, який бореться за права всіх пригнічених, а насправді, історична постать Тараса Трясили говорить про те, що ця людина була кримським татарином. Дивовижно, що Гетьманом України був кримський татарин, і про це чомусь не прийнято згадувати. Але це те, про що треба пам’ятати, говорячи про українську культуру, як культуру поліетнічну, з волелюбними людьми, проживаючими на цій землі. На жаль, ми не цінуємо того, що ми є співтворцями цієї культури. Особливо зараз, в такий визначальний історичний момент, — поділився з глядачами Іван Козленко.

DSC_0383 а

За сюжетом дія розгортається в XVII ст., коли соціальний антагонізм досягає піку. Бідність селян і козацької голоти протиставляється розкішному життю панів, козацьких старшин і польської шляхти.  Козаки відбивають напади іновірців татар, але поступово усвідомлюють, що справжній ворог набагато ближче. Тарас Трясило підіймає козацтво на допомогу повсталим селянам. Режисер Петро Чардинін з епічним розмахом, уважністю до деталей вибудовує фактуру фільму та характери персонажів.

DSC_0828

Окремо хочеться відзначити музикантів, які в перший день створювали музичну окрасу фестивалю – Андрія Показа, Якова Тарунцова, Юлію Запорожець з її творчою командою «JULINOZA», а також інших виконавців. Адже фестиваль «Німі ночі» — унікальний захід з популяризації архівного кіно в Україні. І він є цікавим глядачам не тільки завдяки вдало підібраним кінострічкам і їхньому загальному концепту, але й дякуючи музичним виконавцям, які, готуючись до кіноподії і виступаючи перед аудиторією, створюють щось надзвичайне, передають настрій фільму, почуття та режисерський задум. І з кожним роком росте майстерність одеських виконавців, які представляють своє рідне місто та країну на всеукраїнських та міжнародних фестивалях.

DSC_0816 а

Отож, сподіваємося, що наступного літа, ми знову повернемося на кіноперформанси просто неба під акомпанемент музикантів та хвиль Чорного моря. І на глядачів чекатимуть досі небачені кіношедеври.

a-cottage-on-dartmoor.jpg

zoom_1421443026_the-wind2x

Leave a Comment